НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОДИНАМІКИ

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АТЛАС

ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ВІДНОВЛЮВАНИХ ТА НЕТРАДИЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

УКРАЇНИ:

 

 

Енергія вітру,

сонячна енергія,

енергія малих рік,

енергія біомаси,

геотермальна енергія

енергія довкілля, енергія скидного енерготехнологічного потенціалу,

енергія нетрадиційного палива.

 

 

 

 

 

КИЇВ -2001


Характерною прикметою сучасної енергетики України є рух в напряму розвитку екологічно чистої енергетики на основі нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.

Досить швидким темпам її розвитку сприяє науковий та практичний доробок в цій галузі, набутий на протязі останніх 20 років в Київському політехнічному інституті і в Інституті електродинаміки НАН України. Значний вклад в розвиток нетрадиційної енергетики внесли Інститут загальної енергетики та Інститут теплофізики НАН України, МНТЦ вітроенергетики, ДНДІ нетрадиційної енергетики Міненерго України.

В останній час нетрадиційна енергетика отримала визнання з боку державних органів влади, в результаті чого підготовлено та прийнято ряд державних програм і поправок до законів про енергетику, що створює сприятливі умови як для впровадження і експлуатації вже розробленого обладнання нетрадиційної енергетики, так і розвитку нових енерготехнологій та устаткування.

Першочерговим завданням для успішної реалізації завдань основної програми розвитку НВДЕ - Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики України - по широкомасштабному використанню енергії НВДЕ є встановлення енергетичного потенціалу кожного з видів НВДЕ по всій території України, для чого створюється єдина Інформаційно-аналітична система з розширеними функціями, що дозволяє оперативно вирішувати питання ефективності впровадження енергетичного обладнання в конкретній місцевості.

Використання створеної на даний час інформаційно-аналітичної системи оцінки енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України дозволяє проводити щорічне відслідкування та уточнення кількісних параметрів енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії по всій території України, отримуючи результати у вигляді картографічної інформації з візуалізацією результатів у вигляді картографічної та атрибутивної бази даних. Відслідкування і аналіз поточної та багаторічної інформації має за мету також видачу рекомендацій для застосування як вже освоєних, так і нових відновлюваних джерел енергії по всій території України.

Інформаційно-аналітична система оцінки потенціалу відновлюваних джерел енергії в Україні дозволить визначати обгрунтовані технічно-досяжні обсяги використання енергії відновлюваних джерел, що сприятиме виконанню завдань Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики.

Віце-президент НАН України,

академік Шидловський А.К.

 

Голова Державного комітету України

З енергозбереження Меркушов В.Т.


Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України являє собою один із елементів візуалізації інформації, представленої в інформаційно-аналітичній системі оцінки енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії.

Атлас створено на основі бази даних енергетичних показників відновлюваних джерел енергії та розподілу їх енергетичного потенціалу по території України для наступних напрямів освоєння:

- енергія вітру,

- сонячна енергія, 4 енергія малих рік,

- енергія біомаси,

- геотермальна енергія;

- енергія довкілля та скидний енерготехнологічний потенціал і нетрадиційне паливо.

Інформаційно-аналітична система оцінки енергетичного потенціалу відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії для кожної із областей України являє собою єдине Інформаційне середовище із взаємозв'язаною картографічною і цифровою інформацією, методичним та програмним забезпеченням для визначення потенціалу відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії. Розробка забезпечує оперативну обробку щорічної та додаткової інформації без знищення поточної інформації.

Засобом для описування та маніпулювання картографічною інформацією слугує геоінформаційна система (ГІС) з візуалізацією результатів розв'язання задач у вигляді дво- і тривимірних діаграм, графіків, залежностей. Атрибутивні бази даних атласу представлені у вигляді таблиць.

Програмне забезпечення реалізовано в середовищі Microsoft Visual Basic 6.0 з застосуванням компонентів VSFLEXGRID Pro version 6.0 та VSVIEW 6.0. База даних та графічне відображення цих даних у вигляді діаграм для побудови атласу потенціалу відновлюваних джерел енергії знаходиться в середовищі Місrоsoft Ехсеl.

Для оцінки енергетичного потенціалу енергії відновлюваних та нетрадиційних джерел і для встановлення можливих обсягів його практичного використання та обсягів заміщення традиційних паливно-енергетичних ресурсів проведено розподіл на три різновиди - загальний, технічний і доцільно-економічний. Загальний потенціал -це вся кількість енергії, якою характеризується кожне з розглянутих джерел енергії. Технічний потенціал - це частка енергії загального потенціалу, яку можна реалізувати за допомогою сучасних технічних засобів; доцільно-економічний потенціал - кількість енергії, яку доцільно використовувати, враховуючи при цьому наступні фактори: економічний, екологічний, технічно-технологічні, соціальні та політичні.

Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії України призначено для використання в процесі проведення науково-дослідних, пошукових та проектувальних робіт при розробці, створенні та впровадженні обладнання нетрадиційної енергетики по основних напрямах їх освоєння, виконанні проектів та заходів програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики.

Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії України видасться в рамках виконання роботи "Створення інформаційно-аналітичної системи оцінки потенціалу відновлюваних джерел енергії України", направленої на виконання заходів Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики.

Виконавець роботи - відділення комплексних енергетичних систем на основі відновлюваних джерел енергії Інституту електродинаміки НАН України, замовник - Державний комітет України з енергозбереження.

 

Авторський колектив:

Кудря С.О., Яценко Л.В., Душина Г.П., Шинкаренко Л.Я., Довга В.Т., Васько П.Ф., Бриль А.О., Шурчков А.В., Забарний Г.М., Жовмір М.М., Віхарєв Ю.А.

Особлива подяка за підтримку та допомогу в процесі виконання роботи Голові Держкоменергозбереження Меркушову В.Т., першому заступнику Голови Держкоменергозбереження Поровському М.І. та начальнику управління науки та нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії Держкоменергозбереження Щокіну А.Р.

Передрукування даної печатної продукції без відома Виконавця і Замовника та використання без відповідних посилань є незаконним.


Потенціал вітрової енергії в Україні

Україна має потужні ресурси вітрової енергії: річний технічний вітроенергетичний потенціал дорівнює 30 млрд. кВт´год.

В результаті обробки статистичних метеорологічних даних по швидкості та повторюваності швидкості вітру проведено районування території України по швидкостях вітру і визначено питомий енергетичний потенціал вітру на різній висоті відповідно до зон районування.

Приведені дані є базовими при впровадженні вітроенергетичного обладнання і призначені до використання проектувальниками об'єктів вітроенергетики для встановлення оптимальної потужності вітроагрегатів та тилу енергії (електрична або механічна) для ефективного її виробництва в конкретній місцевості.

В умовах України за допомогою вітроустановок можливим є використання 15¸19% річного об'єму енергії вітру, що проходить крізь перетин поверхні вітроколеса. Очікувані обсяги виробництва електроенергії з 1 м2 перетину площі вітроколеса в перспективних регіонах складають 800¸1000 кВт´год2 за рік.

Застосуванння вітроустановок для виробництва електроенергії в промислових масштабах найбільш ефективно в регіонах України, де середньорічна швидкість вітру > 5 м/с: на Азово-Чорноморському узбережжі, в Одеській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Миколаївській областях, АР Крим та в районі Карпат.

Експлуатація тихохідних багатолопатевих вітроустановок з підвищеним обертаючим моментом для виконання механічної роботи (помолу зерна, підняття та перекачки води і т.п.) є ефективною практично на всій території України.

Вітроенергетика України має достатній досвід виробництва, проектування, будівництва, експлуатації та обслуговування як вітроенергетичних установок, так і вітроенергетичних станцій; в країні є достатньо високий науково-технічний потенціал і розвинена виробнича база. В останній час розвитку вітроенергетичного сектора сприяє державна підтримка, що забезпечує реалізацію ініціатив по удосконаленню законодавства, структури керування, створенню вигідних умов для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

Реалізація державних національних програм в галузі вітроенергетики на 2010 рік передбачає загальне річне виробництво електроенергії на вітроелектростанціях та автономних вітроустановках близько 5,71 млн. МВт´год; що дозволить забезпечити біля 2,5 відсотків від загального річного електроспоживання в Україні.

Використання представлених в атласі даних по потенціалу вітрової енергії значно спрощуватиме і здешевлюватиме роботи по вибору та проектуванню вітроенергетичного обладнання та об'єктів вітроенерегетики.


Питомий енергетичний потенціал вітрової енергії в Україні

 

№ району

Середньорічна швидкість вітру,

Vср, м/с

Висота,

м

Природний

потенціал вітру,

кВт´год/м2 рік

Технічно-досяжний

потенціал вітру,

кВт´год/м2 рік

1

<4,25

15

1120

200

30

1510

280

60

2030

375

100

2530

460

2

4,5

15

2010

390

30

2710

520

60

3640

700

100

4540

850

3

5,0

15

2810

520

30

3790

690

60

5100

860

100

6350

975

4

5,5

15

3200

620

30

4320

830

60

5810

1020

100

7230

1150



Потенціал сонячної енергії в Україні

В результаті обробки статистичних метеорологічних даних по надходженню сонячної радіації визначено питомі енергетичні показники з надходження сонячної енергії та розподіл енергетичного потенціалу сонячного випромінювання для кожної з областей України.

Середньорічна кількість сумарної сонячної радіації, що поступає на 1 м2 поверхні, на території України знаходиться в межах: від 1070 кВт´год/кв.м в північній частині України до 1400 кВт´год2 і вище в АР Крим.

Потенціал сонячної енергії в Україні є достатньо високим для широкого впровадження як теплоенергетичного, так і фотоенергетичного обладнання практично в усіх областях. Термін ефективної експлуатації гелІоенергетичного обладнання в південних областях України - 7 місяців (з квітня по жовтень), в північних областях 5 місяців (з травня по вересень). Фотоенергетичне обладнання може достатньо ефективно експлуатуватися на протязі всього року.

В кліматометеорологічних умовах України для сонячного теплопостачання ефективним є застосування плоских сонячних колекторів, які використовують як пряму, так і розсіяну сонячну радіацію. Концентруючі сонячні колектори можуть бути достатньо ефективними тільки в південних регіонах України.

Достатньо високий рівень готового до серійного виробництва та широкий діапазон можливого застосування в Україні обладнання сонячної теплової енергетики показує, що для масштабного впровадження і отримання значної економії паливно-енергетичих ресурсів необхідно лише підвищення зацікавленості виробників до випуску великих партій такого обладнання.

Перетворення сонячної енергії в електричну енергію в умовах України слід орієнтувати в першу чергу на використання фотоелектричних пристроїв. Наявність значних запасів сировини, промислової та науково-технічної бази для виготовлення фотоелектричних пристроїв може забезпечити сповна не тільки потреби вітчизняного споживача, але й представляти для експортних поставок більше двох третин виробленої продукції.

Приведені енергетичні показники з надходження сонячної радіації є базовими при впровадженні сонячного енергетичного обладнання і рекомендуються до використання в першу чергу проектувальниками об'єктів сонячної енергетики для вибору типу обладнання (сонячні теплові, фотоелектричні установки) та для встановлення їх оптимальної потужності і терміну ефективної експлуатації обладнання в конкретній місцевості.


Сумарний річний потенціал сонячної енергії на території України

 

п/п

Області

Потенціал сонячної енергії

МВт´год/рік

Загальний потенціал

(´109)

Технічний потенціал

(´107)

Дорцільно-економічний потенціал

(´105)

1

Вінницька

30,8

14,8

2,3

2

Волинська

21,8

10,5

1,6

3

Дніпропетровська

37,6

18

2,8

4

Донецька

33

15,8

2,5

5

Житомирська

32,3

15,5

2,4

6

Закарпатська

15,5

7,5

1,2

7

Запорізька

34,8

16,7

2,6

8

Івано-Франківська

16,4

7,9

1,2

9

Київська

31,5

15,5

2,4

10

Кіровоградська

28,8

13,8

2,2

11

Луганська

34

16,3

2,5

12

Львівська

25,4

12,2

1,9

13

Миколаївська

32,5

15,6

2,4

14

Одеська

45,4

21,8

3,4

15

Полтавська

31,9

15,3

2,4

16

Рівненська

21,8

10,5

1,6

17

Сумська

26

12,5

2,0

18

Тернопільська

16,3

7,8

1,2

19

Харківська

35,4

17

2,7

20

Херсонська

38,4

18,4

2,9

21

Хмельницька

24,3

11,6

1,8

22

Черкаська

24,2

11,6

1,8

23

Чернівецька

9,6

4,6

0,7

24

Чернігівська

34,2

16,4

2,6

25

АР Крим

36,5

17,5

2,7

 

Всього

718,4

345,1

53,8



Енергетичний потенціал малих рік України

Україна має потужні ресурси гідроенергії малих рік -загальний гідроенергетичний потенціал малих рік України становить біля 12,5 млрд. кВт´год., що складає біля 28% загального гідро потенціал у всіх рік України.

Створено базу даних по розподілу енергетичного потенціалу малих рік по областях України. Коливання осереднених даних по загальному потенціалу в Україні досить незначні, тоді як дані по технічному та доцільно-економічному потенціалу малих рік потребують уточнення - в звичайних ситуаціях не менше одного разу в 5 років, а в виняткових випадках - щорічно.

Головною перевагою малої гідроенергетики є дешевизна електроенергії, генерованої на гідроелектростанціях; відсутність паливної складової в процесі отримання електроенергії при впровадженні малих гідроелектростанцій дає позитивний економічний та екологічний ефект.

Первинним джерелом енергії для малої гідроенергетики с гідропотенціал малих річок; верхня межа потужності гідроенергетичного обладнання становить 30 МВт. Згідно міжнародної класифікації за нормативом ООН, до малих гідроелектростанцій (МГЕС) відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 30 МВт, до мініГЕС - від 100 до 1000 кВт, до мікроГЕС -не більше 100 кВт.

При використанні гідропотенціалу малих річок України можна досягти значної економії паливно-енергетичних ресурсів, причому розвиток малої гідроенергетики сприятиме децентралізації загальної енергетичної системи, чим зніме ряд проблем як в енергопостачанні віддалених і важкодоступних районів сільської місцевості, так і в керуванні гігантськими енергетичними системами; при цьому вирішуватиметься цілий комплекс проблем в економічній, екологічній та соціальній сферах життєдіяльності та господарювання в сільській місцевості, в тому числі і районних центрів.

Малі ГЕС, міні- та мікроГЕС можуть стати потужною основою енергозабезпечення для всіх регіонів Західної України, а для деяких районів Закарпатської та Чернівецької областей - джерелом повного самоенерго-забезпечення.

Для вирішення проблем розвитку малої гідроенергетики Україна має достатній науково-технічний потенціал і значний досвід в галузі проектування і розробки конструкцій гідротурбінного обладнання, дослідження гідроенергетичного потенціалу малих річок, вирішення водогосподарських та екологічних проблем при будівництві гідроелектростанцій. Українські підприємства мають необхідний виробничий потенціал для створення вітчизняного обладнання малих ГЕС.


Гідроенергетичний потенціал малих рік України

 

п/п

Області

Потенціал сонячної

Загальний потенціал

 

Технічний потенціал

 

Дорцільно-економічний потенціал

 

1

Вінницька

360

238

108

2

Волинська

115

76

35

3

Дніпропетровська

101

67

30

4

Донецька

189

125

57

5

Житомирська

336

222

101

6

Закарпатська

4532

2991

1357

7

Запорізька

51

33

15

8

Івано-Франківська

399

263

120

9

Київська

200

132

60

10

Кіровоградська

170

112

51

11

Луганська

436

288

131

12

Львівська

1814

1197

544

13

Миколаївська

157

104

47

14

Одеська

38

25

11

15

Полтавська

396

261

119

16

Рівненська

304

201

91

17

Сумська

298

197

89

18

Тернопільська

427

282

128

19

Харківська

268

177

80

20

Херсонська

2

2

1

21

Хмельницька

304

200

91

22

Черкаська

331

219

99

23

Чернівецька

884

583

265

24

Чернігівська

178

118

54

25

АР Крим

211

139

63

 

Всього

12501

8252

3747

 



Енергетичний потенціал біомаси в Україні

Енергетична ефективність біоенергетики достатньо висока для того, щоб виділити її в окремий напрям енергетичного господарства; в Україні існує достатній енергетичний потенціал практично всіх видів біомаси і необхідна науково-технічна та промислова база для розвитку даної галузі енергетики.

Показники енергетичного потенціалу біомаси відрізняються від потенціалу інших відновлюваних джерел енергії тим, що, окрім кліматометеорологічних умов, енергетичний потенціал біомаси в країні в значній мірі залежить від багатьох інших факторів, в першу чергу від рівня господарської діяльності.

Енергетичний потенціал біомаси представлено такими її складовими - енергетичним потенціалом тваринницької сільськогосподарської і рослинної сіьськогосподарської біомаси та енергетичним потенціалом відходів лісу.

Приведені середньорічні показники енергетичного потенціалу основних видів біомаси для енергетичних потреб можуть бути використані для встановлення потенціалу при врахуванні відповідних коефіцієнтів по збільшенню або зменшенню обсягів отриманої біомаси в розрахунковому році. Тому дані про наявність кожного з видів біомаси для енергетичних потреб в областях України потребують щорічного обліку, дані про розподіл її енергетичного потенціалу відповідно потребують щорічного перерахунку.

Основними технологіями переробки біомаси, які можна рекомендувати до широкого впровадження в даний час є: пряме спалювання, піроліз, газифікація, анаеробна ферментація з утворенням бігазу, виробництво спиртів та масел для одержання моторного палива.

При обгрунтуванні впровадження біоенергетичних технологій забезпечення охорони оточуючого середовища знезараженням відходів біомаси часто посідає перше місце; в процесі переробки тваринницьких відходів та міських стічних вод, окрім знешкодження небезпечної мікрофлори, гельмінтів та насіння бур'янів, які попадають в грунт, в поверхневі та підземні води, усувається забруднення повітря в зонах їх накопичення.

Вирішення агротехнічних проблем є не менш важливим фактором на користь біоенергетики; причому в даному випадку слід враховувати не тільки підвищення врожайності за рахунок високоякісних добрив, але й зменшення на полях шкідливої мікрофлори та небажаної рослинності.

Економічна ефективність біоенергетичного обладнання в більшості випадків забезпечується правильним вибором технології переробки біомаси та розташуванням обладнання в місцях постійного її накопичення; важливим є також ефективне і, по можливості, комплексне використання всіх отриманих в процесі переробки продуктів.


Сумарний річний потенціал тваринницької сільськогосподарської біомаси в Україні

 

п/п

Області

Кількість гною,

млн. т/рік

Вихід біогазу,

млн. м3/рік.

Заміщення орг. палива,

т у.п./рік

1

Вінницька

17,9

891

713

2

Волинська

11,0

527

422

3

Дніпропетровська

20,8

110

880

4

Донецька

15,3

794

635

5

Житомирська

15,1

725

580

6

Закарпатська

4,7

243

194

7

Запорізька

15,4

771

617

8

Івано-Франківська

7,3

358

287

9

Київська

16,8

864

692

10

Кіровоградська

11,8

589

471

11

Луганська

11,4

557

454

12

Львівська

13,5

665

532

13

Миколаївська

10,5

518

414

14

Одеська

14,1

733

587

15

Полтавська

17,5

868

694

16

Рівненська

10,4

498

398

17

Сумська

13,0

640

512

18

Тернопільська

11,6

561

449

19

Харківська

18,1

906

725

20

Херсонська

12,7

627

501

21

Хмельницька

16,5

790

632

22

Черкаська

13,6

682

545

23

Чернівецька

6,1

304

243

24

Чернігівська

17,7

856

685

25

АР Крим

12,3

639

511

 

Всього

335,1

16706

13373



п/п

Області

Біомаса зерно-бобових культур,

тис. МВт год/рік

Біомаса соняшника,

тис. МВт год/рік

Рослинні відходи кукурудзи,

тис. МВт год/рік

Рослиння відходи овочів відкритого і закритого грунту,

тис. МВт год/рік

1

Вінницька

2400

1197

2780

440

2

Волинська

200

0

170

200

3

Дніпропетровська

1040

6232

5940

820

4

Донецька

360

5244

3330

1060

5

Житомирська

470

3

320

300

6

Закарпатська

70

23

710

210

7

Запорізька

660

5720

3180

580

8

Івано-Франківська

150

0

360

190

9

Київська

1140

88

1530

910

10

Кіровоградська

950

4346

3580

310

11

Луганська

820

4320

2090

570

12

Львівська

270

0

270

310

13

Миколаївська

740

3598

1470

490

14

Одеська

1160

4484

3560

850

15

Полтавська

1830

2843

3660

500

16

Рівненська

200

0

310

230

17

Сумська

1120

488

1290

330

18

Тернопільська

1110

0

670

240

19

Харківська

1210

4466

2990

580

20

Херсонська

570

2260

2300

700

21

Хмельницька

1480

6

2490

330

22

Черкаська

1740

1466

3550

600

23

Чернівецька

290

7

1490

230

24

Чернігівська

700

71

950

360

25

АР Крим

130

1102

960

730

 

Всього

21110

47964

49950

12070

Потенціал рослинної сільськогосподарської біомаси в Україні



Енергетичний потенціал відходів лісу в Україні

 

п/п

Області

Осереднений об’єм відходів для використання у вигляді палива,

тис. м3/рік

Енергозбереження відходів для використання у вигляді палива,

тис. т у.п./рік

1

Вінницька

36,4

7,1

2

Волинська

7,4

15,2

3

Дніпропетровська

0

0

4

Донецька

0

0

5

Житомирська

65,7

12,9

6

Закарпатська

0

0

7

Запорізька

0

0

8

Івано-Франківська

12,5

2,4

9

Київська

69,4

13,6

10

Кіровоградська

0

0

11

Луганська

0

0

12

Львівська

47,3

9,3

13

Миколаївська

0

0

14

Одеська

0

0

15

Полтавська

0

0

16

Рівненська

111

21,8

17

Сумська

30,5

6

18

Тернопільська

22,9

4,5

19

Харківська

0

0

20

Херсонська

0

0

21

Хмельницька

28,5

5,6

22

Черкаська

24,8

4,9

23

Чернівецька

20,8

2,1

24

Чернігівська

48,2

9,5

25

АР Крим

0

0

ВСЬОГО

585,4

114,9

 

 



Потенціал геотермальної енергії в Україні

Україна має значні ресурси геотермальної енергії, загальний потенціал яких в програмі державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- та теплоенергетики оцінюється величиною 438´10 кВт´год на рік, що еквівалентно запасам палива в обсязі 50´106 т у.п.

Геотермальні ресурси України представляють собою перш за все термальні води і тепло нагрітих сухих гірських порід. Крім цього, до перспективних для використання в промислових масштабах можна віднести ресурси нагрітих підземних вод, які виводяться з нафтою та газом діючими свердловинами нафто-газових родовищ.

Досить перспективним напрямком енергозберігаючої технологічної політики, що дозволяє забезпечити значну економію традиційного палива, с використання геотермальної енергії для опалення, водопостачання і кондиціювання повітря в житлових та громадських будинках і спорудах в містах і сільській місцевості, а також технологічне використання глибинного тепла Землі в різних галузях промисловості і сільського господарства.

Найбільш поширеним і придатним в даний час до технічного використання джерелом геотермальної енергії в Україні є геотермальні води, прогнозний енергетичний потенціал яких представлено в атласі.

Подальша стратегія розвитку геотермальної енергетики в Україні полягає в першочерговому розвитку найбільш підготовлених до практичної реалізації технологій геотермального теплопостачання населених пунктів і сільськогосподарських об єктІв та в частковому переорієнтуванню науково-технічної бази існуючих геологорозвідувальних та нафтодобувних організацій, завантаження яких знижено внаслідок виснаження в Україні запасів нафти та газу. Одним із перспективних напрямів розвитку геотермальної енергетики є створення комбінованих енерготехнологічних вузлів для отримання електроенергії, теплоти та цінних компонентів, що містяться в геотермальних теплоносіях.

З точки зору екології негативний вплив на оточуюче середовище при експлуатації геотермальних родовищ значно менший, ніж при застосуванні традиційних енергосистем. Новітні технології дозволяють звести негативний вплив, що виникає при експлуатації геотермальних джерел енергії, до мінімуму. Оцінки, зроблені рядом організацій, показали, що розвиток систем геотермального теплопостачання дозволить не тільки економити органічне паливо, але й спрощувати вирішення екологічних проблем для створення сприятливих санітарних та житлових умов життя і праці населення.


Потенціал геотермальної енергії в Україні

 

п/п

Області

Кількість теплоносія, що видобувається при експлуатації з підтримкою пластового тиску, тис. м3/добу

Тепловий потенціал термальних вод,

МВт

Річна економія,

тис. т у.п.

1

Вінницька

0

0

0

2

Волинська

0

0

0

3

Дніпропетровська

0

0

0

4

Донецька

0

0

0

5

Житомирська

0

0

0

6

Закарпатська

239,4

490

510

7

Запорізька

0

0

0

8

Івано-Франківська

0

0

0

9

Київська

0

0

0

10

Кіровоградська

0

0

0

11

Луганська

0

0

0

12

Львівська

0

0

0

13

Миколаївська

1620

2820

1900

14

Одеська

1350

2350

1600

15

Полтавська

5,9

9,2

9,9

16

Рівненська

0

0

0

17

Сумська

4,2

15,8

17

18

Тернопільська

0

0

0

19

Харківська

0,4

1,3

1,4

20

Херсонська

2430

4230

2900

21

Хмельницька

0

0

0

22

Черкаська

0

0

0

23

Чернівецька

0

0

0

24

Чернігівська

37,2

58,3

62,7

25

АР Крим

21600

37600

25600

ВСЬОГО

585,4

47574,6

32601



Потенціал енергії надлишкового тиску доменного газу в Україні

Під терміном "потенціальна енергія надлишкового тиску доменного газу" мається на увазі можливість виробництва механічної або електричної енергії при розширенні доменного газу.

Одним із засобів інтенсифікації та підвищення ефективності доменного процесу є підвищення тиску колошникових (доменних) газів. В сучасних доменних печах тиск колошникових газів складає 0,35 - 0,5 МПа. Випуск газів з печі здійснюють через дросельну установку, після якої тиск доменного газу зменшується до 0,012 МПа. Потенціальна енергія надлишкового тиску доменного газу може використовуватись в утилізаційних безкомпресорних турбінах для виробництва електричної енергії.

Доменний газ розглядається як суміш ідеальних газів: СН4 - 3% об., СО - 27 % об., Н2 - 5 % об., N2 - 55 % об., СО2 - 12,5 % об., О2 - 0,2 % об.

Ресурси потенціальної енергії надлишкового тиску доменного газу, визначені на основі статистичних даних про виробництво та споживання доменного газу в 1999 році, приймаються в якості прогнозу на найближчі роки.

В Україні в 1999 році при виробництві 23 млн. т чавуну утворилося 37,56 млрд. м3 доменного газу. Загальні ресурси енергії надлишкового тиску доменного газу еквівалентні 1536,6 тис. МВт´год.

Газове господарство металургійних заводів України являє собою складну інженерну систему, що сформувалася протягом багатьох десятиліть. Внесення докорінних змін в схему газового господарства заводів з метою встановлення утилізаційних безкомпресорних турбін у багатьох випадках може супроводжуватись невиправдано великими капітальними вкладеннями та організаційними ускладненнями. На найближчу перспективу економічно доцільною може бути утилізація надлишкового тиску лише тієї частини доменного газу, що споживається енергетичними установками.

Для гарантування стабільної та надійної роботи дросельної установки доменної печі пропускну спроможність утилізаційної безкомпресорної турбогенераторної установки приймають до 70-80% від номінальної витрати доменного газу. Технічно доступні ресурси потенціальної енергії надлишкового тиску доменного газу визначають, враховуючи, що коефіцієнт корисної дії утилізаційних безкомпресорних турбін становить близько 75 %.

Розвиток даного напряму нетрадиційної енергетики дозволить підприємствам не тільки економити органічне паливо, але й спрощувати вирішення екологічних проблем для створення сприятливих санітарних та житлових умов життя і праці населення.

 


Енергетичний потенціал ресурсів потенціальної енергії надлишкового тиску доменного газу в областях України

 

п/п

Області

Потенціал надлишкового тиску доменого газу,

тис МВт´год/рік

Загальний потенціал

Технічний потенціал

Доцільно-економічний потенціал

1

Вінницька

-

-

-

2

Волинська

-

-

-

3

Дніпропетровська

533,4

309,1

103,7

4

Донецька

707,7

395,3

105,4

5

Житомирська

-

-

-

6

Закарпатська

-

-

-

7

Запорізька

145,3

81,2

25,3

8

Івано-Франківська

-

-

-

9

Київська

-

-

-

10

Кіровоградська

-

-

-

11

Луганська

130,3

72,8

7,3

12

Львівська

-

-

-

13

Миколаївська

-

-

-

14

Одеська

-

-

-

15

Полтавська

-

-

-

16

Рівненська

-

-

-

17

Сумська

-

-

-

18

Тернопільська

-

-

-

19

Харківська

-

-

-

20

Херсонська

-

-

-

21

Хмельницька

-

-

-

22

Черкаська

-

-

-

23

Чернівецька

-

-

-

24

Чернігівська

-

-

-

25

АР Крим

-

-

-

ВСЬОГО

1536,6

858,4

241,7

 



Потенціал енергії надлишкового тиску природного газу в Україні

Під терміном "потенціальна енергія надлишкового тиску природного газу" мається на увазі можливість виробництва механічної або електричної енергії при розширенні природного газу.

Транспортування природного газу здійснюється при тиску, що перевищує необхідний при використанні споживачами. Для узгодження умов експлуатації газотранспортної мережі та споживачів встановлюються дроселюючі пристрої, при цьому потенціальна енергія надлишкового тиску природного газу втрачається. Магістральними газопроводами природний газ транспортується при номінальному тиску 5,5 або 7,5 МПа. З магістральних газопроводів і газопровідних відводів газ тиском 1,5 - 6,5 МПа підводиться до промислових об'єктів та населених пунктів і редукується на газорозподільчих станціях до тиску 0,4; 0,6; 1,2 МПа. В подальшому на газоредукуючих пунктах підприємств та населених пунктів здійснюється зниження тиску до 0,3 - 0,6 МПа для потреб великих промислових споживачів і до 5 кПа для потреб побутових споживачів.

За допомогою детандерних установок можна здійснити зменшення тиску та утилізувати потенціальну енергію надлишкового тиску природного газу для виробництва електричної енергії.

В господарському комплексі України у 1999 році спожито 71,5 млрд. нм3 природного газу. За розрахунками теоретичні ресурси потенціальної енергії, що втрачається при дроселюванні природного газу, становлять біля 5021 тис. МВт´год щорічно.

Технічно доступні ресурси потенціальної енергії еквівалентні річному виробництву електроенергії 2335 тис. МВт´год.

Проте, у зв'язку зі значною сезонною та добовою нерівномірністю споживання природного газу, відсутністю в ряді випадків необхідних електричних мереж, економічно доцільні обсяги виробництва електроенергії за рахунок надлишкового тиску природного газу значно обмежуються. Найбільш сприятливі умови для встановлення турбодетандерних установок можуть бути на газорозподільчих станціях та газорегулюючих пунктах, що обслуговують енергетичні підприємства та власні потреби газотранспортної мережі.

Ресурси потенціальної енергії надлишкового тиску природного газу, визначені на основі статистичних даних про споживання природного газу в 1999 році, приймаються в якості прогнозу на найближчі роки.

 


Енергетичний потенціал ресурсів потенціальної енергії надлишкового тиску природного газу в області України

 

п/п

Області

Потенціал надлишкового тиску природного газу,

тис МВт´год/рік

Загальний потенціал

Технічний потенціал

Доцільно-економічний потенціал

1

Вінницька

156

73

39

2

Волинська

45

21

9,3

3

Дніпропетровська

680

316

146

4

Донецька

788

366

135

5

Житомирська

61

28

15

6

Закарпатська

65

30

5,5

7

Запорізька

270

126

80

8

Івано-Франківська

204

95

54

9

Київська

477

222

162

10

Кіровоградська

38

18

7,3

11

Луганська

369

172

61

12

Львівська

273

127

32

13

Миколаївська

92

43

23

14

Одеська

187

87

28

15

Полтавська

193

90

39

16

Рівненська

81

38

12

17

Сумська

118

55

31

18

Тернопільська

60

28

11

19

Харківська

361

168

106

20

Херсонська

42

20

8,5

21

Хмельницька

87

40

13

22

Черкаська

165

77

29

23

Чернівецька

31

14

5,1

24

Чернігівська

79

37

16

25

АР Крим

99

46

29

ВСЬОГО

5021

2337

1096,7



Енергетичний потенціал шахтного метану в Україні

За деякими оцінками ресурси метану в вугільних пластах в перерахунку на умовне паливо займають третє місце серед запасів горючих копалин на планеті після вугілля та природного газу. Однак при цьому необхідно враховувати, що до останнього часу шахтний метан розглядався не в якості палива, а тільки як небажаний супутник процесу вуглевидобутку; з огляду на це обсяги виділення метану оцінювались лише для усунення негативних наслідків виділення метану в шахтах. Тому в оцінках ресурсів шахтного метану часто існують значні розбіжності.

Одним з найбільш перспективних регіонів України для розвитку даної галузі нетрадиційної енергетики є Донбас; метаморфізм вугілля басейну Донбасу супроводжусться утворенням великої кількості метану. Метан в басейні знаходиться в вугільних пластах, вміщуючих породах і в підземних водах. Українськими спеціалістами на основі аналізу інформації по всій вугільній галузі України за період 1998-1999р.р. визначено найбільш перспективні об'єкти для промислової розробки ресурсів шахтного метану в Україні - це 29 шахт Донецького басейну. Основними методами утилізації шахтного метану в якості палива є використання його як палива в парових котлах, газотурбінних установках, як моторного палива в двигунах внутрішнього згорання, а також переробка на газових заводах.

Найбільш простим і легкоздійсненним, хоча не самим економічно ефективним, способом утилізації шахтного метану є спалювання його замість вугілля з метою забезпечення промислових і побутових потреб шахт та для виробництва електроенергії на місцевих ТЕЦ.

Типова котельня шахти спалює в зимовий час 60-70 т/добу вугілля, в літній час - 30-40 т/добу. Застосування вугілля в котельних, крім необхідності спалювання гостродефіцитного твердого палива, потребує важкої праці по видаленню золи та шлаку. На шахтах, що добувають високоякісне коксівне вугілля, опалення проводиться привозним енергетичним вугіллям, що значно збільшує загальні витрати через його транспортування. При переводі шахтних котельних на опалення шахтним метаном повністю виключається або різко скорочується споживання вугілля, за рахунок чого відповідно знижується кількість викидів в атмосферу шкідливих газів (СО2, SО2, Н2S, вуглеводи) і припиняється викид в атмосферу незгорілого вугільного пилу та золи; крім того, скорочується чисельність обслуговуючого персоналу котельні.

Питанням розробки шахтного метану в Україні в останній час (1998-1999р.р.) приділялась велика увага, в цей період прийнято ряд законів і нормативних актів, які можуть сприяти реалізації метанових енергетичних проектів.


Енергетичний потенціал шахтного метану

для промислового освоєння в областях України

 

п/п

Області

Енергетичний потенціал шахтного метану

Обсяги заміщення ПЕР,

тис. т у.п./рік

Загальний потенціал,

тис. МВт´год

Річний потенціал,

МВт´год/рік

1

Вінницька

-

-

-

2

Волинська

-

-

-

3

Дніпропетровська

-

-

-

4

Донецька

502500

8690

1069

5

Житомирська

-

-

-

6

Закарпатська

-

-

-

7

Запорізька

-

-

-

8

Івано-Франківська

-

-

-

9

Київська

-

-

-

10

Кіровоградська

-

-

-

11

Луганська

141580

1165

143

12

Львівська

-

-

-

13

Миколаївська

-

-

-

14

Одеська

-

-

-

15

Полтавська

-

-

-

16

Рівненська

-

-

-

17

Сумська

-

-

-

18

Тернопільська

-

-

-

19

Харківська

-

-

-

20

Херсонська

-

-

-

21

Хмельницька

-

-

-

22

Черкаська

-

-

-

23

Чернівецька

-

-

-

24

Чернігівська

-

-

-

25

АР Крим

-

-

-

ВСЬОГО

644080

9855

1212



Енергетичний потенціал торфу в Україні

Торф - це своєрідне, відносно молоде геологічне утворення, що відноситься до горючих корисних копалин і створюється в результаті природного відмирання та неповного розпаду болотної рослинності в умовах надлишкової вологості і недостатньому доступі повітря.

Торфові родовища зустрічаються майже по всій території України, за виключенням приморських і південних- областей (Кримська, Луганська, Одеська, Чернівецька). Найбільш поширені торфові родовища в наступних областях: Рівненській, Волинській, Чернігівській, Житомирській, Київській, Львівській. Заторфованість Рівненської і Волинської областей досягає 6,5%, тоді як в Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Полтавській, Сумській та Харківській вона не перевищує 1,9% усієї території. Ще рідше зустрічаються родовища торфу в Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській областях, де ступінь заторфованості не перевищує 0,1%.

Нерівомірність територіального розподілу торфових ресурсів в Україні обумовлена неоднорідністю кліматичних, геологічних та інших факторів, що визначають процеси торфоутворення і торфонагромадження.

За основу геолого-економічної оцінки ресурсів торфу в Україні покладений Державний облік запасів торфу, геологічна вивченість родовищ торфу і потреба в торфі народного господарства.

За даними Держкомгеології на території України виявлено і розвідано 3118 торфових родовищ з геологічними запасами біля 2,2 млрд. т. Загальна площа родовищ становить біля 3 млн.га, в промислових межах -біля 600 тис.га, балансові запаси торфу становлять біля 735 млн. т. Запаси торфу на відведених під промислову розробку родовищах становлять 22,6 млн. т., а підготовле­ні промислові потужності по його видобуванню - 2100 тис. т (по виробництву торфобрикетів — 700 тис. т).

Ресурси торфу - це значний енергетичний та агрохімічний потенціал нашої країни; торф на даний час успішно використовується як комунально-побутове місцеве паливо і є джерелом сировини для інших галузей народного господарства. Комплексне використання торфу, тобто використання торфу одного родовища одночасно для потреб сільського господарства та промисловості, обумовлюється наявністю великої різноманітності його видів навіть в межах одного родовища.

Загальний енергетичний потенціал промислових запасів торфу в Україні, що являє собою енергетичний потенціал всіх його геологічних запасів, в перерахунку на умовне паливо становить 836,5 млн. т у.п.; доцільно-економічний потенціал або енергетичний потенціал балансових родовищ - біля 362 млн. т у.п.


Енергетичний потенціал торфу в областях України

 

п/п

Області

Загальний енергетичний потенціал торфу,

млн. МВт´год

Доцільно-економічний потенціал,

млн. МВт´год

1

Вінницька

136,4

34,6

2

Волинська

1378,1

761,8

3

Дніпропетровська

0,25

-

4

Донецька

2,4

-

5

Житомирська

290,5

159,2

6

Закарпатська

0,2

-

7

Запорізька

1,08

-

8

Івано-Франківська

45,2

17,19

9

Київська

716,5

146,5

10

Кіровоградська

8,7

-

11

Луганська

0,24

-

12

Львівська

690,6

244,1

13

Миколаївська

1,26

-

14

Одеська

-

-

15

Полтавська

364,3

143

16

Рівненська

1176,2

575,3

17

Сумська

331,0

575,3

18

Тернопільська

384,3

114,8

19

Харківська

15,7

-

20

Херсонська

11,3

7,96

21

Хмельницька

236,6

99,04

22

Черкаська

191,6

79,7

23

Чернівецька

-

-

24

Чернігівська

818,5

356

25

АР Крим

-

-

ВСЬОГО

6801,0

2941

 

 

 



Енергетичний потенціал теплової енергії стічних вод в Україні

Основними джерелами низько потенціальної скидної теплоти техногенного походження с вентиляційні викиди та охолоджуюча вода технологічного та енергетичного обладнання підприємств, промислові та комунально-побутові стоки. Досвід провідних країн свідчить, що найбільш ефективним є використання теплової енергії стічних вод за допомогою теплових насосів. В Україні каналізаційні системи централізованого відведення комунально-побутових стоків функціонують в 427 містах, 515 селищах міського типу, 856 селах. Питомий обсяг комунально-побутових стоків становить 0,15-0,4 куб. м на одного жителя за добу. Цей показник значною мірою залежить від доступності води та соціально-економічних умов в окремих регіонах.

В Україні загальний річний об'єм комунально-побутових стоків становить близько 3740 млн. м3 . Температура стоків становить 12 - 20 °С залежно від сезону.

Потужні теплонасосні станції теплопостачання можуть розміщатися біля відвідних каналів очищених комунально-побутових вод. Можливим є створення окремих теплонасосних установок для утилізації теплоти умовно чистих стоків басейнів, спортивних комплексів, пральних комбінатів та інших об'єктів побутового і промислового призначення.

Для розрахунку ресурсів низькопотенціальної теплової енергії стічних вод прийнято, що температура стоків в літній період становить 20 °С, а в зимовий період 12 °С. В ідеальному випадку в тепловому насосі стічні води можна охолодити до 0 °С, але в реальних умовах досягається охолодження до 0,5 °С.

Теоретичні ресурси низькопотенціальної теплової енергії стічних вод розраховуються, виходячи з загального обсягу каналізаційних стоків відповідної області. Технічно доступні ресурси розраховуються, виходячи з загального обсягу очищених каналізаційних стоків лише від міських поселень.

Економічно-доцільні обсяги використання низькопотенціальної теплової енергії стічних вод розраховуються, виходячи з половини обсягу очищених стоків від міських поселень відповідної області (враховуються обмеження, пов'язані з нерівномірністю надходження стоків).

Завдяки роботі теплонасосних станцій можна зменшити споживання високоякісного палива в комунальних системах теплопостачання міст; при використанні теплових насосів з приводом від двигунів внутрішнього згоряння, паро- або газотурбінних установок значно збільшуються можливі обсяги виробництва товарної теплової енергії, а ефективність теплонасосних станцій зростає майже у два рази.


Енергетичний потенціал низькопотенціальної теплової енергії

стічних вод в областіх України

 

п/п

Області

Потенціал низькопотенціальної теплової енергії стічних вод, тис. МВт´год/рік

Загальний потенціал

Технічний потенціал

Доцільно-економічний потенціал

1

Вінницька

1170

636

239

2

Волинська

761

383

144

3

Дніпропетровська

9398

4825

1809

4

Донецька

8550

4089

1533

5

Житомирська

1155

499

187

6

Закарпатська

903

378

142

7

Запорізька

3091

1535

576

8

Івано-Франківська

1869

912

342

9

Київська

9608

5086

1907

10

Кіровоградська

836

451

169

11

Луганська

2971

1329

498

12

Львівська

4979

2616

981

13

Миколаївська

1232

653

245

14

Одеська

3879

1735

651

15

Полтавська

1683

853

320

16

Рівненська

1701

523

196

17

Сумська

1024

456

171

18

Тернопільська

744

376

141

19

Харківська

5273

2825

1059

20

Херсонська

870

448

168

21

Хмельницька

1135

542

203

22

Черкаська

2229

774

290

23

Чернівецька

487

264

99

24

Чернігівська

924

478

179

25

АР Крим

3312

1273

477

ВСЬОГО

69781

33939

12726



Енергетичний потенціал теплоти грунту та ґрунтових вод в Україні

Температура грунту та гірських порід біля поверхні Землі визначається балансом теплової енергії, що надходить від Сонця та тепловим випромінюванням земної поверхні. Теплова енергія, що надійшла від Сонця, акумулюється в шарі грунту осадових та гірських порід на глибинах до ізотермічної поверхні. Шар грунту між глибиною промерзання та ізотермічною поверхнею може розглядатися як природний сезонний акумулятор теплової енергії, причому енергія, відведена в зимовий період буде відновлюватись в теплий період року; це стосується і ґрунтових вод, що насичують вищевказаний шар грунту та осадових порід.

Теплова енергія грунту та ґрунтових вод може використовуватися для обігріву та вентилювання приміщень. Відбір теплової енергії від грунту може здійснюватися за допомогою фунтових теплообмінників різних типів. Температура теплоносія в ґрунтовому теплообміннику становить від мінус 5-7 до плюс 10-12°С і є придатною для виробництва теплоносія з температурою 40-70°С за допомогою теплових насосів. Досвід провідних країн свідчить, що енергію грунту найчастіше використовують в теплонасосних установках потужністю до 70-100 кВт, які обслуговують окремі невеликі будинки, головним чином садибні житлові будинки. В умовах України це можуть бути садибні будинки міст та сіл.

В Україні експлуатується 9,3 млн. садибних будинків з загальною площею 515,8 млн. м2. Для їх теплопостачання можна влаштовувати грунтові теплообмінники з теоретичним запасом теплової енергії 525855 тис. МВт.год. на рік. Це і є теоретичні ресурси теплової енергії грунту та ґрунтових вод, що значно перевищують потреби енергії для опалення садибних житлових будинків.

В 1999 році населенню України було продано котельно-пічного палива в обсязі, еквівалентному 26872 тис. т у. п., у вигляді природного газу, коксу, вугілля, торфу, вугільних та торф'яних брикетів, рідкого пічного палива, дров. Із зазначеної кількості палива близько 24185 тис. т у. п. спожито для опалення та гарячого водо­постачання, при цьому було вироблено теплової енергії в обсязі до 157528 тис. МВт.год. Для виробництва такої кількості теплової енергії необхідно було б використати 112520 тис. МВт.год. низькопотенціальної теплової енергії, що приймається за оцінку технічно доступного обсягу використання теплової енергії грунту та ґрунтових вод для теплопостачання садибних будинків.

Оцінки ресурсів низькопотенціальної теплової енергії грунту та ґрунтових вод, визначені на основі статистичних даних про житловий фонд та споживання котельно-пічного палива, можуть прийматися в якості прогнозу на найближчі роки.


Енергетичний потенціал низькопотенціальної теплоти грунту

та грунтових вод в областях України

 

п/п

Області

Потенціал низькопотенціальної теплоти грунту та грунтових вод, тис. МВт´год/рік

Загальний потенціал

Технічний потенціал

Доцільно-економічний потенціал

1

Вінницька

4731

3379

513

2

Волинська

3321

2372

290

3

Дніпропетровська

15438

11027

424

4

Донецька

15422

11015

2656

5

Житомирська

3374

2410

428

6

Закарпатська

5093

3638

79

7

Запорізька

3833

2738

355

8

Івано-Франківська

5532

3951

51

9

Київська

12966

9262

192

10

Кіровоградська

3720

2657

833

11

Луганська

10571

7551

1958

12

Львівська

11941

8529

203

13

Миколаївська

3441

2458

117

14

Одеська

4015

2868

195

15

Полтавська

9163

6545

162

16

Рівненська

3106

2219

225

17

Сумська

4492

3208

239

18

Тернопільська

3819

2728

194

19

Харківська

12125

8661

153

20

Херсонська

2597

1855

172

21

Хмельницька

4438

3170

171

22

Черкаська

4286

3061

476

23

Чернівецька

2149

1535

123

24

Чернігівська

3930

2807

149

25

АР Крим

4027

2877

206

ВСЬОГО

157530

112521

10564

 


 

 


Украинская баннерная сеть
Украинский портАл

 

Сайт управляется системой uCoz